Коли мамі вже стало важко самій справлятися з побутом, я зрозуміла, що залишати її надовго одну не дуже хороша ідея. Почала шукати різні варіанти, читала форуми, телефонувала в пансіонати. За запитом
будинок престарілих у Києві варіантів знайшлося чимало, але я вирішила не покладатися тільки на відгуки, а особисто все подивитися. У приватному будинку для престарілих «Опека» мені показали кімнати, розповіли про харчування, догляд і звичайний розпорядок дня. Сподобалося, що не було цього відчуття, ніби мені просто намагаються щось продати.
Мама спочатку дуже переживала через переїзд, казала, що хоче залишатися вдома. Перший час звикала, але потім стало легше. Їй допомагають із побутовими справами, харчуванням, гігієною, контролюють режим і прийом призначених ліків. Я приїжджаю регулярно, тому можу сама бачити, як вона себе почуває. Зараз мама вже спокійно спілкується з персоналом, виходить на прогулянки, бере участь у заняттях. Для мене головне, що вона не залишається сама, а я нарешті перестала постійно хвилюватися за неї.